Закінчила Ужгородський державний (нині – національний) університет (1964). Викладач-методист (1989). У системі профтехосвіти працювала 33 роки: з 1969 – викладач ТУ №10 (нині – Свалявський професійний будівельний ліцей), м. Свалява. Ініціатор та організатор створення кабінету української мови і літератури, який є творчою лабораторією училища. Голова училищної та обласної секцій викладачів української мови та літератури (1975-1986). Разом з учнями створила історико-етнографічний музей (1998). Делегат V з’їзду вчителів УРСР (1987). Заслужений вчитель УРСР (1980). Нагороджена медалями.

   Закінчила Ужгородський державний (нині національний) університет (1974). Викладач вищої категорії, «викладач-методист». У системі ПТО працювала 31 рік: 1971-1972 – методист відділу ПТО Закарпатського обласного управління освіти, 1972-1997 – викладач ТУ №5 (нині – Ужгородський професійний машинобудівний ліцей). Створений нею кабінет технічного креслення є одним з найкращих в області. ЇЇ досвід з використання ефективних методів навчання на уроках креслення схвалено Закарпатським інститутом післядипломної педагогічної освіти.

Відмінник ПТО СРСР (1984). Заслужений працівник нафтогазової промисловості СРСР (1989).

   Закінчив училище механізації, м. Берегово, Українську ордена Трудового Червоного прапора сільськогосподарську академію (1970). З 1986 – директор ПТУ №34 м. Виноградів. Ініціатор реорганізації ПТУ у вище професійне училище (1991). Впроваджував інноваційні технології професійного навчання, брав участь у Міжнародних проектах з професійної підготовки виробничого персоналу. 
   Відмінник освіти України (1993). Заслужений працівник освіти України (2001). Нагороджений медалями.

   Закінчив Закарпатський лісотехнічний технікум (1972). У системі ПТО працював 30 років: з 1972 – майстер виробничого навчання, старший майстер ПТУ №10 (нині – Хустський професійний ліцей). Керував школою педагогічного досвіду для майстрів виробничого навчання (1981-1986). Автор методичних рекомендацій «Проблема адаптації випускників на виробництві» (1989). Сприяв впровадженню у практику модульної системи підготовки робітничих кадрів, реалізації завдань з виготовлення корисної продукції для населення у виробничих майстернях. Ініціатор та організатор створення навчально-матеріальної бази: майстерні слюсарних робіт (1985-1986), лабораторії з ремонту автомобілів (1988), слюсарів-механіків (1999).

   Нагороджений відомчими заохочувальними відзнаками.

  Закінчила Дрогобицький державний педагогічний інститут ім. І. Франка. Викладач-методист (1989). З 1977 – викладач ТУ №10 (нині Свалявський професійний будівельний ліцей) м. Свалява. Автор методичних рекомендацій з проблем викладання математики в ПТУ. Обладнаний разом з учнями кабінет математики – найкращий в області. 

   Відмінник профтехосвіти СРСР (1988).

   Закінчив ремісниче училище № 9 м. Львів (1952), Львівський будівельний технікум (1959). У системі ПТО працює 50 років. Із 1960 – майстер виробничого навчання, 1974-2000 – старший майстер ПТУ № 6 (нині – Ужгородське вище комерційне училище Київського національного торговельно-економічного університету). Вніс значний внесок у створення навчально-матеріальної бази училища, майстерень для деревообробних професій. Відмінник профтехосвіти України, "Заслужений працівник профтехосвіти УРСР" (1980), нагороджений Почесним знаком "За заслуги в развитии системы профтехобразования" (1984), медалями, відомчими заохочувальними відзнаками.

   Закінчив професійно-технічну школу художньої різьби по дереву м. Яворів Львівської обл. (1954), Закарпатський лісотехнічний технікум (1966). Понад 50 років (з 1959) працює в системі професійно-технічної освіти: старшим майстром, майстром виробничого навчання в одному і тому ж професійно-технічному навчальному закладі (сьогодні – Ужгородське вище комерційне училище Київського національного торговельно-економічного університету).
   За роки плідної праці підготував десятки майстрів-різьбярів по дереву. Його випускники працюють на багатьох деревообробних підприємствах, створюють високохудожні вироби з дерева. Багато з них були учасниками різного рівня виставок учнівської технічної творчості, їх вироби прикрашають установи, оселі, зали.
   Відмінник освіти України (2006). Нагороджений відомчими відзнаками.

   Закінчив Калузьке будівельне училище № 4 (1960), Харківський індустріально-педагогічний технікум (1965), Ужгородський державний університет (1982). Працює в системі ПТО 45 років: 1965 – майстер виробничого навчання Калузького МПТУ № 42, 1966 – викладач Новодавидківського МПТУ № 54, 1970-1980 – заступник директора з навчально-виробничої роботи Мукачівського СПТУ № 8 (нині – ДНЗ «Мукачівський професійний ліцей»). Працює викладачем спецдисциплін електрогазозварників. За роки педагогічної діяльності підготував більше 10 тис. кваліфікованих робітників з професії «Електрогазозварник». Його учні є учасниками та переможцями республіканських та обласних конкурсів професійної майстерності. Наставник молодих майстрів виробничого навчання та викладачів. 
   Відмінник народної освіти УРСР (1990).

   Закінчив Львівський лісотехнічний інститут (1959). 1960-1977 працював у системі ПТО викладачем спеціальних дисциплін, заступником директора, директором ПТУ №11 (нині Ужгородський професійний машинобудівний ліцей), ПТУ №6 (нині Ужгородське вище комерційне училище Київського національного торговельно-економічного університету). 1978-1999 перебував на різних керівних посадах на підприємствах, у органах виконавчої влади. 2000-2004 методист Навчально-методичного центру професійно-технічної освіти у Закарпатській області. Організатор виробничого навчання учнів на підприємствах деревообробної галузі, вніс вагомий внесок у зміцнення навчально-матеріальної бази ПТУ. Автор досліджень історії становлення і розвитку ПТО в області, багатьох методичних порад і рекомендацій ПТНЗ із організації навчально-виробничого процесу, виробничої практики учнів.

   Закінчив Ужгородський державний (нині - національний) університет (1965). Працює в системі ПТО 25 р.: 1984-1996 – викладач електротехніки, фізики Мукачівського ПТУ № 8, 1996 – заступник директора по НВР Мукачівського ПТУ № 8 (нині - ДНЗ «Мукачівський професійний ліцей»). Кваліфікаційна категорія – спеціаліст вищої категорії, педагогічне звання – старший викладач. Обладнав кабінет електротехніки електротехнічним обладнанням з автоматизацією керування технічними засобами навчання. Велику увагу приділяє удосконаленню навчально-виховного процесу в ліцеї, сприяє педагогічному зростанню молодих фахівців. Автор методичних розробок з фізики та електротехніки. 
   Відмінник освіти України (2004), Ветеран праці (2004).

   Закінчив Ужгородський державний (нині – національний) університет історичний факультет (1977), економічний факультет (1986). У 1966 розпочав трудову діяльність слюсарем-складальником на заводі. 1970-1985 – працював на різних посадах у міськкомі комсомолу та міськвиконкомі. 1986-2004 – директор ВПУ № 3 м. Мукачеве. Під його керівництвом зведено сучасний навчальний заклад, сформовано інженерно-педагогічний колектив, запроваджено вперше в області підготовку робітників для електронної галузі та молодших спеціалістів. Разом з колективом створено сучасну навчально-матеріальну базу, здійснено комп’ютеризацію навчально-виховного процесу. Працює викладачем суспільних дисциплін.
   Відмінник народної освіти УРСР (1992), Відмінник освіти України (1997), Заслужений працівник освіти України (2004).

ДЕМКО ГАННА ЮРІЇВНА
(1950, с. Широке Виноградівського району Закарпатської області)

    Закінчила Мукачівське педагогічне училище (1970), Ужгородський державний університет (1976). Стаж роботи у системі профтехосвіти 26 років: 1982-1984 – методист навчально-методичного кабінету Облуправління профтехосвіти, 1984-1993 – завуч Ужгородського СПТУ № 16, 1996-1997 – викладач суспільних дисциплін ПТУ № 16 м. Ужгорода, з 1997 – викладач історії ПТУ № 6 м. Ужгорода (тепер Ужгородське вище комерційне училище Київського національного торговельно-економічного університету). Співавтор посібника „Формування громадянської зрілості в учнів професійно-технічних закладів освіти” (2003). 
   Відмінник народної освіти УРСР (1992).                                                 

   Закінчив Ужгородський державний університет (1976). 1976-1993 – викладач фізики СПТУ № 15. З 1993 – викладач фізики, заступник директора з навчальної роботи, викладач-методист, кваліфікаційна категорія «Спеціаліст вищої категорії». 
   Машіка Віталій Іванович вносить вагомий особистий внесок у розвиток професійної освіти, досяг значних успіхів у професійній діяльності. Вміло передає набуті знання та навички молодим колегам та учням, велику увагу приділяє індивідуальній роботі з учнями. Висока педагогічна креативність знайшла своє відображення у методичних розробках та рекомендаціях. Відмінник народної освіти УРСР (1990), «А.С.Макаренко» (2007).   

 БІЛОВАР КАТЕРИНА ВАСИЛІВНА
(1959,с. Білки Іршавського району Закарпатської області)

   Закінчила Ужгородський державний університет (1983). З 1987 – викладач російської мови та літератури, світової літератури ВПУ №3 м. Мукачево, кваліфікаційна категорія «Спеціаліст вищої категорії».
   Педагога характеризують внутрішня і зовнішня культура, інтелігентність, педагогічна етика, застосування особистісно-зорієнтованих форм і методів роботи з учнями. 
   Біловар Катерина Василівна використовує ефективні форми, методи педагогічної роботи, засобами світової художньої літератури сприяє становленню учнів, як творчих особистостей, розвитку їх здібностей, талантів, проводить з ними індивідуальну роботу. 
Біловар К.В. є співавтором навчального посібника «Українське ділове мовлення та основи редагування службових документів».
   Нагороджена почесною грамотою Міністерства освіти України. 
   Відмінник освіти України (1997).

ОПАЛЕНИК ВАСИЛЬ МИХАЙЛОВИЧ 
(1959, с. Верховина Бистра Великоберезнянського району Закарпатської обл.)

  Закінчив Ужгородське ПТУ № 6 (1977), Коломийський технікум механічної обробки деревини (1989). Майстер виробничого навчання І-ої категорії. У системі професійно-технічної освіти працює 26 років. З 1984 – майстер виробничого навчання ПТУ № 6 (нині – Ужгородське вище комерційне училище Київського національного торговельно-економічного університету). Постійно удосконалює навчально-методичне забезпечення виробничого навчання учнів із деревообробних професій, зміцнює навчально-матеріальну базу майстерень. Творчий, ініціативний працівник.
   Нагороджений грамотами Міністерства освіти і науки України та обласної державної адміністрації, лауреат обласної педагогічної премії ім. Августина Волошина (2007).

ГОЦИНЕЦЬ ВІКТОР МИКОЛАЙОВИЧ
(1964, с. Ямельниця Сколівського району Львівської області)

 Закінчив Жидачівське ССПТУ № 49 Львівської області (1982), 2-й Харківський індустріально-педагогічний технікум (1987). В системі ПТО працює 23 роки. З 1987 – майстер виробничого навчання ВПУ № 34 м. Виноградів. З 1999 – майстер виробничого навчання І категорії.
2000- 2005 – голова ради майстрів в/н. Упродовж багатьох років на обласних конкурсах фахової майстерності з професії «Тракторист-машиніст» підготовлені ним учні займають призові місця. 
   Відмінник освіти України (1994)

ЧЕПІЖАК ВОЛОДИМИР ІЛЯРІЙОВИЧ